Чупринка Григорій Авраамович

Біографічні відомості

Родом з села Гоголева на Чернігівщині (тепер Київщина), співр. «Української Хати». Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенській гімназіях. Був ув'язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. За перевороту 1917 року був козаком у полку Хмельницького, в 1919 році керував повстанням проти більшовиків на Чернігівщині.
Чупринка автор збірок лірики: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910). «Сон-трава», «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), поеми «Лицар-Сам» (1913), а також літературно-критичних статей та рецензій. Тяжів до авангардизму, добре обізнаний з російським символізмом. Поезії перших років творчості позначені перевагою традиційних гром. мотивів, за pp. реакції помітне в нього зацікавлення модернізмом з мотивами «безутішної самоти», а з поч. революції 1917 в його творчості знову переважають гром. настрої. Особливу увагу в поезії Чупринки привертають ритміка та звукопис.
Загинув за нез'ясованих обставин у Києві, ймовірно розстріляний більшовиками.

ЧАРИ НОЧІ

Лийтеся, спомини, в душу зомлілу,
Щастям навіки забуту...
В ніч таку місячну, в ніч таку білу
Вперше пила я отруту.

Вперше, захоплена чаром могутнім,
В серці почула я силу,
Вперше замарила щастям майбутнім
В ніч таку зоряну, білу.

Викличте ж, спомини, давні, вабливі
Юного щастя примари,
Чари отруєні, чари зрадливі,
Тільки ж найкращії чари.

Хай воскрешу я хоть мить перебіжну
З срібної білої ночі!
Все ж я сховала в ту ніченьку ніжну,
Всі свої мрії дівочі!..

Знов мене давньому щастю в обійми
Кидає споминів сила.
Нічко! Так на ж мою душеньку вийми,
Ту, що колись отруїла.

Запитання: Які думки (можливо спогади) у вас виникли під час читання вірша?